Інтерлінгва (латино-сіне-флексіоне)
| Латино-сіне-флексіоне | |
|---|---|
| Latino sine flexione (Interlingua/Інтерлінгва) | |
 Символ Інтерлінгви | |
| Носії | не більше 50 |
| Писемність | Латинка |
| Класифікація | штучні мови |
| Час розходження | 1903 |
| Автор | Джузеппе Пеано[1] |
| Офіційний статус | |
| Регулює | Academia pro Interlingua (1910 - 1939) |
| Коди мови | |
| ISO 639-2 | art |
Латино-сіне-флексіоне або латино сіне флексіоне (Latino sine flexione — латина без словозміни) — міжнародна штучна мова на основі латинської мови, створена італійським математиком Джузеппе Пеано 1903 року. Після доопрацювання у 1910 році стала називатися інтерлінгва (не слід плутати з іншою штучною мовою з аналогічною назвою — див Інтерлінгва).
+Алфавіт латино-сіне-флексіоне повністю збігається з латинським:
A b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z ae oe
Те ж відноситься і до правопису. З метою спрощення можна писати e замість ae та oe, t замість th і f замість ph.
Зазвичай використовується вимова, що відповідає так званій «класичній» / «реконструйованій» латинській:
- B читається як «б», але як «п» в поєднаннях bs і bt.
- С завжди читається як «к».
- H читається як англійське чи німецьке «h» (глухий придих). Але в поєднаннях ph,th, ch і rh не читається взагалі (тобто вони вимовляються як «п», «т», «к» і «р» відповідно).
- QU — як «кв» (з нескладовим «у» як в у [маўпа]).
- S — завжди як «с».
- V як «в» або нескладовий «у».
- Y як німецьке «ü» або французьке «u» («і» з губами як при «у»).
- AE як «ай».
- OE як «ой».
Вимова інших букв відповідає прийнятій в Україні традиції (так званій «традиційній» вимові). Допустимі ті чи інші відхилення від цієї вимови в бік традиційної, що відбивається і в орфографії (див. вище). Головний наголос завжди падає на останній склад слова, другорядний — туди, куди це потрібно для милозвучності.
Основна маса слів також запозичена з латини, однак у видозміненій формі. Всі іменники беруться у формі аблатива однини. Прикметники беруться у формі номінатива однини середнього роду (для прикметників на -e і -um, причому-um змінюється на -o) і у формі аблатива в інших випадках. Дієслова в більшості випадків мають форму усіченого латинського інфінітива (відкидається закінчення -re).
Латино-сіне-флексіоне — продукт натуралістичного напряму в конструюванні міжнародних мов. Його граматика в окремих відносинах простіше граматики есперанто (відсутнє, наприклад, відмінювання прикметників, зміна дієслова за часами, обов'язкове застосування закінчення множини). Але при цьому система словотворення запозичена у мови-джерела — латини і тому має всі якості системи словотворення європейських природних мов: наявністю винятків, кількох моделей для утворення одного і того ж (див. нижче систему позначення статі, співвідношення кількісних і порядкових числівників, займенники та інш.).
У дієслова немає категорій особи і числа. Наприклад: Me salta. — Я стрибаю. Vos salta. — Ви стрибаєте. Illo salta. — Він, вона, воно стрибає.
Відсутня й категорія часу: майбутнє може бути виражене вживанням в реченні прислівника i, а минуле — прислівника e, що вказують на час іменників. Саме ж дієслово при цьому не змінюється. Для вираження майбутнього часу можуть використовуватися обороти з модальними дієсловами vol і debe. Нема зміни за способами (дійсним, умовним, наказовим тощо).
Від власне дієслова можна утворити три вербоїди: інфінітив — додаванням суфікса -re, активний дієприкметник додатком -nte і пасивний дієприкметник додатком -to. Наприклад: ama — люблю і інш., amare — любити, amante — люблячий, amato — улюблений.
У латино-сіне-флексіоне існує закінчення множини іменників — -s (filio — син,filios — сини). Але це закінчення можна не вживати, коли множину видно з контексту. Тобто, decem simias і decem simia однаково означають «десять мавп».
Граматичного роду немає. Стать може бути виражена за допомогою зміни кореня, додавання певних суфіксів або добавки слів mas — чоловічий і femina — жіночий. Наприклад: patre — батько, matre — мати, propheta — пророк, prophetissa — пророчиця, cane mas — кобель,cane femina — сука. Відмінкові відносини передаються порядком слів і приводами (наприклад, родовий відмінок — приводом de).
Прикметник незмінний. Ступені порівняння утворюються за допомогою додавання певних прислівників.
Система числівників запозичена з латини в дещо спрощеному вигляді.
| Кількісний | Переклад | Порядковий | Переклад |
|---|---|---|---|
| uno | один | primo | перший |
| duo | два | secundo | другий |
| tres | три | tertio | третій |
| quatuor | чотири | quarto | четвертий |
| quinque | п'ять | quinto | п'ятий |
| sex | шість | sexto | шостий |
| septem | сім | septimo | сьомий |
| octo | вісім | octavo | восьмий |
| novem | дев'ять | nono | дев'ятий |
| decem | десять | decimo | десятий |
| viginti или duo decem | двадцять | vigesimo | двадцятий |
| triginta или tres decem | тридцять | trigesimo | тридцятий |
| nonaginta или novem decem | дев'яносто | nonagesimo | дев'яностий |
| centum | сто | centesimo | сотий |
| mille | тисяча | millesimo | тисячний |
| millione | мільйон | millionesimo | мільйонний |
Кількісні числівники від 11 до 19 утворені шляхом поєднання кількісних числівників першого десятка за моделлю decem-uno або decem et uno «одинадцять». Порядкові — шляхом поєднання порядкових числівників першого десятка за моделлю decimo-unio «одинадцяти». Кількісні числівники від 40 до 80 — шляхом додавання числівником першого десятка -aginta (кінцева голосна, якщо вона є, при цьому відкидається): quintaginta «п'ятдесят». Порядкові числівники утворюються шляхом заміни в кількісних -inta на -esimo: quintagesimo «п'ятдесятий».
Непохідні прислівники запозичені з латини. Утворення прислівників від прикметників здійснюється за допомогою виразів cum mente та in modo. Наприклад: in modo fraterno — по-братськи, cum mente diligente — старанно.
Прислівники від іменників утворюються за допомогою in modo de (наприклад: in modo de fratre — по-братськи).
| Однина | Множина | |
|---|---|---|
| Перша особа | me | nos |
| Друга особа | te | vos |
| Третя особа | illo[2] | illos |
| Латино | Переклад |
|---|---|
| se | себе |
| se ipso | сам себе |
| Однина | Множина | |
|---|---|---|
| Перша | meo | nostro |
| Друга | tuo | vostro |
| Третя | suo | |
Екклезіяст 3:18-22
[ред. | ред. код]Me e dic in meo corde de filios de homo, que Deo vol proba illos, et monstra que illos es simile ad bestias. Nam morte de homo et morte de bestias es idem, et conditione de utroque es aequale: sicut homo morte, sic omne morte: omne respira in modo simile, et homo habe nihil plus que bestias. Et omne perge ad uno loco: illos es facto de terra, et ad terra illos reveni pariter. Qui noto si spiritu de filios de homo ascende surso, et si spiritu de jumento descende deorso, ad terra? Et me habe deprehendeto que nili es plus bono pro homo quam jubilare in suo opera, et illo es suo parte. Nam qui vol adduce ad illo pro cognoscere res que es post illo, in futuro?
Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів, щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі, бо доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само помирають і ті, і нема над твариною вищості людям, марнота бо все!.. Все до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху... Хто знає, чи дух людських синів підіймається вгору, і чи спускається вділ до землі дух скотини? І я бачив, нема чоловікові кращого, як ділами своїми радіти, бо це доля його! Бо хто проведе його глянути, що буде по ньому?..
| Latino sine flexione | Латина | Occidental / Interlingue | Interlingua |
|
Patre nostro, que es in coelo, |
Pater noster, qui es in cælis, |
Patre nor, qui es in li cieles, |
Patre nostre, qui es in le celos, |
- ↑ Крістал Д. The Cambridge Encyclopedia of Language — Видавництво Кембриджського університету, 1987. — С. 353. — ISBN 978-0-521-42443-1
- ↑ Існують також спеціальні форми illa — вона і id — воно, а також особлива форма illas — множина від illa.
- Łacina uproszczona jako światowy język pomocniczy [Архівовано 4 січня 2014 у Wayback Machine.] на Repozytorium Cyfrowe Instytutów Naukowych [Архівовано 1 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Instituto pro Latino sine flexione [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] — Сайт мовою Латино-сіне-флексіоне; оригінальні праці Дж. Пеано, блог та ін.
- Блог мовою Латино-сіне-флексіоне [Архівовано 11 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Осередок прихильників Латино-сіне-флексіоне на вебпорталі Yahoo! [Архівовано 28 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- (Latino sine flexione) 100 exemplo de Interlingua, ab Giuseppe Peano
- (Latino sine flexione) Revista «Discussiones», de Academia Pro Interlingua (1909-13) [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.]